Накопичувальні принципи припускають свідоме участь людини в процесі заощадження коштів. Для цього необхідний інструмент, стійкий до демографічних ризиків і з надійними фінансовими гарантіями; прозорий і зрозумілий для кожної людини. Такий інструмент є – це недержавні пенсійні фонди (НПФ). Вони повністю відповідають всім вимогам до засобів заощадження «на старість». Участь в НПФ (сплата внесків) добровільна.

НПФ – це юридична особа зі спеціальним статусом непідприємницької організації. Це означає, що пенсійні кошти і результат від інвестування цих коштів, отриманий НПФ, не використовується його засновниками, а повністю розподіляється між усіма учасниками НПФ. При цьому результат від інвестування пенсійних коштів розподіляється пропорційно сумі коштів на індивідуальних пенсійних рахунках учасників НПФ.

Всі кошти, сплачені на користь учасника НПФ, – його власність. Вони не можуть бути вилучені ні роботодавцем (в разі звільнення працівника з підприємства), ні кредитором учасника НПФ (наприклад для погашення кредиту), а ні будь якою іншою особою, у разі якщо вони були сформовані законним шляхом.

НПФ не мають статутного капіталу, найманих працівників та не проводять ніякої господарської діяльності. Єдиний вид їх діяльності – послуги з недержавного пенсійного забезпечення.

Перед реєстрацією НПФ його статут підлягає затвердженню в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Невід’ємною частиною статуту НПФ є пенсійні схеми, що визначають порядок і умови здійснення фондом недержавного пенсійного забезпечення його учасників.

Статут фонду і пенсійні схеми – публічні документи, з ними може ознайомитися кожен вкладник і учасник НПФ.

Засновники НПФ повинні створити зі своїх представників Раду в кількості не менше п’яти осіб. Рада контролює поточну діяльність НПФ і вирішує основні питання його роботи.

До членів Ради НПФ висувається ряд кваліфікаційних та інших вимог. Зокрема, вони повинні мати кваліфікаційні свідоцтва на право займати посаду члена ради НПФ, видані уповноваженими державою органами, їх кандидатури погоджуються з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Після погодження складу Ради НПФ серед її членів обираються Голова та Секретар.

Рада НПФ здійснює свою діяльність на постійній основі.

Рада НПФ зобов’язана укласти від імені НПФ договори та контролювати дотримання їх умов, в тому числі строків дії цих договорів:

• договір про адміністрування НПФ – з однією компанією-адміністратором;
• договір про управління активами НПФ – з однією або декількома компаніями з управління активами ;
• договір про зберігання активів НПФ – з одним банком-зберігачем.

Також важливим обов’язком Ради НПФ є розроблення та затвердження інвестиційної декларації НПФ. Цей документ визначає інвестиційну політику НПФ, в тому числі основні напрями та обмеження інвестування пенсійних активів, а його копія є невід’ємним додатком до зазначених вище договорів.